Датою народження лізингу прийнято вважати 1954 рік, коли звичайна оренда отримала деяку додаткову рису — можливість використання прискореної амортизації предмету оренди з метою оподаткування у його балансоутримувача.
Дійсно вся історія розвитку лізингу галузі на Заході демонструє, що прискорена амортизація з метою оподаткування є одним з головних ознак, яка відрізняє звичайну оренду від лізингу. Оренда у сукупності з прискореною амортизацією дозволяє лізинговим компаніям умовно «передавати» вигоду від прискореної амортизації орендаторам, що виражається у зменшенні вартості фінансової оренди.
У великій кількості випадків згідно з орендою зобов’язання чи право орендатора придбати предмет оренди у власність до закінчення строку договору. З однієї сторони, прискорена амортизація дозволяла оптимізувати оподаткування у орендодавців на протязі дії договору, а з іншого боку, по його закінченню не виникало додаткового оподаткування при передачі майна у власність орендатора, так як обладнання було фактично повністю амортизовано. Саме інститут прискореної амортизації закладений в основу створення лізингу як такого, а також зробив лізинг конкурентоспроможним у порівнянні зі звичайною орендою чи кредитом.
В Україні фінансова оренда з’явилась набагато пізніше — на початку 90-х років. Тому історія лізингу в Україні нараховує всього півтора десятки років, у той час як на Заході — більше піввіку. Тим не менше, у нашій країні все більше інвестицій вже оцінили переваги лізингу.
З історії лізингу
Історія лізингових (орендних) відносин розпочинається з глибокого минулого.
У давнину, як великий винахід, було виявлено, що для отримання доходу не обов’язково купувати та мати необхідне майно, землю та інші засоби у власності, а достатньо мати право їх використання та отримувати бажані блага.
Історія орендних відносин нараховує більше 4 тис. років. Вона багата та різноманітна, як і історія самого людства. Зафіксовані такі факти історії розвитку орендних відносин та лізингу:
Перші договори оренди історики знайшли в Південному Дворіччі (територія сучасного Іраку). Вони були написані на глиняних табличках, датовані 2000 р. до н.е. Переважно древні шумери орендували сільськогосподарський інвентар (102 сільськогосподарських знарядь), землі, водяні джерела та тварини.
Оренда землі, домашніх тварин, знарядь праці широко використовувались і у інших древніх цивілізаціях — у Греції, Єгипті та Римі.
У XI століття нормандські та норвезькі судновласники здавали свої кораблі у оренду у військових цілях, а у Венеції предметом таких угод були чугунні якорі. Більше того, зареєстрована угода по оренді військових лат лицарями для участі у сьомому Хрестовому поході (1248 р.)
Протягом багатьох століть елементи лізингових відносин успішно використовувались у Великобританії, де для їх реалізації були прийняті перші законодавчі акти – Уставом Уельсу, Англія 1284 р., у відповідності з яким лізгольдери орендували землі у лендлордів на дуже тяжких умовах – розмір орендної плати та строк визначали землевласники.
У США перший договір оренди був зафіксований на початку XVIII ст. з передачі у використання коней, фургонів та колясок.
За допомогою лізингу з кінця XIX ст. почали вирішувати не лише питання розширення обсягів продажів, але і захисту "ноу-хау" (компанією "Bell" при продажі телефонних апаратів з 1877 р., компанією "Hughes" - 11-гранного бура)
Операційний лізинг, як форма орендного договору, виник на початку XX століття, коли декілька американських компаній стали пропонувати контракти на користування вагонами з коротким строком дії, на закінченні якого вагони мають повертатись лізингодавцю, котрий зберігав за собою право власника.
Майже в цей же час компанія Drive-Your-Self стала здавати в оренду автомобілі. Дещо пізніше, у 40-х роках вперше запропонували довгострокову оренду автомобілів. А продавець автомобілів з Чикаго Золі Френк придумав здавати в оренду не один автомобіль, а цілий парк машин. Сьогодні його називають «батьком сучасного авто лізингу».
Упродовж Другої Світової війни широко розповсюдженим засобом фінансування поставок обладнання за рахунок засобів, наданих у рамках урядових контрактів. 11 березня 1941 р. був прийнятий закон про ленд-ліз, об’єми поставок по ленд-лізу складали 49,1 млрд. дол. (військова техніка, обладнання, що має двійне використання як у військових, так і у громадянських цілях, і матеріали та сировина тощо).
У Росії феодальна оренда землі відома з XV ст. існувала як індивідуальна, так і колективна форма, котра частіше за все являла собою оренду общинної землі. Мала місце і суборенда, коли кріпосні селяни "переорендовували" земельні наділи.
У часи Російської Імперії Меньшиков та Демідов здавали у фінансову оренду заводи, млини, маслобійні.
Вперше у сучасній історії СРСР термін "lease", похідним від якого є лізинг, у контексті з розумінням "кредит" став використовуватися у нашій країні 63 роки назад, у екстремальних умовах Другої світової війни (унікальна за масштабами та значенням операція міждержавного лізингу – "ленд-ліз").
У СРСР лізингові операції мали місце у кінці 60-х — початку 70-х років. Це були відносно невеликі по кількості контракти, що передбачає оренду станків, ковальсько-пресового, енергетичного, транспортного обладнання, обчислювальної техніки, морських суден, авіатехніки, вантажного автотранспорту.
